«Точка опори» для бізнесу: як працюватиме новий механізм підтримки у період простою
Проєкт Урядового Порядку «Точка опори» (далі – проєкт Порядку) пропонує новий інструмент державної підтримки для роботодавців, діяльність яких зупинена через пошкодження чи знищення майна внаслідок збройної агресії РФ.
В умовах воєнного стану значна кількість підприємств зазнала пошкоджень або знищення майна, що призвело до простою та втрати доходів працівниками. Чинний механізм підтримки не повною мірою враховує потреби підприємств на етапі відновлення діяльності.
Що пропонується?
Проєктом Порядку пропонується запровадити:
- надання державної допомоги роботодавцю у вигляді компенсації частини зарплати у період вимушеної перерви в роботі працівника, зумовленої простоєм;
- компенсації ЄСВ у період вимушеної перерви в роботі працівника, зумовленої простоєм.
Хто фінансує?
Державна допомога надаватиметься за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та інших джерел, не заборонених законодавством.
За яких умов надаватиметься допомога?
Державна допомога надаватиметься роботодавцю у разі оформлення простою працівників у зв’язку з тимчасовою неможливістю здійснення господарської діяльності внаслідок пошкодженням та/або знищенням майна підприємства внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України за таких умов:
- відсутності у роботодавця заборгованості із виплати зарплати та/або сплати ЄСВ, та/або сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування протягом 6 місяців, що передують місяцю оформлення простою працівників;
- відсутності у роботодавця заборгованості перед державним (місцевим) бюджетом понад 6 місяців, що передують місяцю оформлення простою працівників;
- сплати роботодавцем за кожного працівника ЄСВ протягом останніх 6 місяців, що передують місяцю, в якому запроваджено простій працівників, а в разі, коли протягом останніх 6 місяців до звернення про надання держдопомоги законодавством надано право окремим роботодавцям не сплачувати ЄСВ, застосовуються попередні 180 к. дн. до такого періоду;
- якщо роботодавець не є фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування, органом держвлади, місцевого самоврядування або закладом, установою, організацією, утворених ними в установленому порядку, які повністю утримуються за рахунок державного або місцевого бюджету;
- якщо роботодавець планує відновлення виробничої (господарської) діяльності шляхом релокації підприємства або відновлення роботи за місцем провадження діяльності, крім територій, тимчасово окупованих РФ включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації;
- роботодавець не перебуває у стані ліквідації або банкрутства;
- здійснював господарську діяльність не менше 6 місяців до моменту пошкодження або знищення майна;
- підтвердив факт пошкодження або знищення майна внаслідок бойових дій, терактів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України;
- оформив простій працівників у зв’язку з призупиненням госпдіяльності внаслідок пошкодження або знищення майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України.
Право на таку допомогу виникатиме за наявності факту пошкодження або знищення майна підприємства через бойові дії, теракти чи диверсії, які сталися після 01.01. 2026 р.
Яку підтримку може отримати роботодавець?
Фінансова допомога надається у вигляді компенсації частини зарплати періоду вимушеної перерви в роботі працівника та відповідних сум ЄСВ за кожного працівника, щодо якого оформлено простій або призупинення трудового договору та який перебуває у трудових відносинах з таким роботодавцем не менше 1 місяця до оформлення простою:
- на строк до 3 місяців з місяця оформлення простою і може бути подовжена до 6 місяців за умови підтвердження відновлювальних заходів або релокації;
- загальна сума виплат за місяць не може перевищувати 2 розмірів мінімальної зарплати разом із нарахованою зарплатою працівника за період простою;
- виплата проводиться щомісячно.
Якщо компенсація надається за неповний місяць, її розмір за такий період обчислюється шляхом ділення нарахованої зарплати на кількість робочих днів місяця або кількість годин у разі погодинного обліку робочого часу.
Сума компенсації, отриманої відповідно до цього проєкту Порядку та допомоги за будь-якими іншими напрямами держпідтримки та/або допомоги сукупно не може перевищувати суму незначної державної допомоги, визначену Законом України “Про державну допомогу суб’єктам господарювання”.
Який порядок подання документів?
Для отримання компенсації роботодавець (уповноважена роботодавцем особа) подає, протягом 90 к. дн. з дня оформлення простою працівника, до центру зайнятості, розташованого за місцем провадження господарської діяльності, заяву про надання компенсації (далі – заява) за формою, затвердженою Державним центром зайнятості.
Заява подається до центру зайнятості шляхом особистого звернення.
До заяви роботодавець подає такі документи та відомості:
- відомості про осіб, щодо яких виконуються вимоги ст. 34 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), за формою згідно з додатком 1;
- копію наказу (розпоряджень) про прийняття працівника на роботу або копію трудового договору (контракту) по кожному працівнику, для якого оформлено простій;
- відомості про нараховану зарплату по кожному працівнику та про виплату частини зарплати (не менше 2/3 тарифної ставки (окладу);
- копію наказу (розпорядження) роботодавця про оформлення простою працівників із зазначенням дати початку простою, підстав його запровадження та переліку працівників, яких він стосується;
- документи, що підтверджують факт пошкодження або знищення майна підприємства внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України – акт обстеження пошкодженого та знищеного майна за результатами комісійного обстеження державних органів, установ, організацій відповідно до їх відомчих чи інших нормативних актів;
- план відновлення роботи підприємства або релокації у довільній формі із зазначенням основних заходів та орієнтовних строків їх виконання;
- у разі планування релокації – документи або рішення щодо переміщення виробничих потужностей (за наявності).
До відома! Для продовження виплати компенсації на строк до 6-ти місяців роботодавець подає документи, які підтверджують здійснення роботодавцем заходів, спрямованих на відновлення госпдіяльності або релокацію підприємства.
Розгляд заяви та ухвалення рішення
- Центр зайнятості розглядає заяву протягом 10 робочих днів.
- У разі помилок роботодавця інформують протягом 5 днів, і він має право подати документи повторно.
Перерахування коштів і звітність
- Кошти перераховуються роботодавцю протягом 3 робочих днів після надходження фінансування до центру зайнятості.
- Роботодавець має оплатити працівникам час простою не пізніше ніж через 3 робочі дні після отримання коштів, за окремою платіжною відомістю.
- Для отримання компенсації роботодавець щомісяця до 10 числа за попередній місяць подає відомості у порядку, визначеному п. 8 проєкту Порядку, про осіб, щодо яких виконуються вимоги ст. 34 КЗпП, згідно з додатком 2.
Контроль та повернення коштів
У разі встановлення факту подання недостовірних відомостей компенсацію доведеться повернути повністю. Спори щодо надання та використання коштів вирішуються Державним центром зайнятості або в установленому законодавством порядку.
