Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє

Дата: 08.10.2021 10:47
Кількість переглядів: 2505

 

1. Податкова звітність поштою

2. ФОП-пенсіонер помилково у звіті з ЄСВ визначив зобов’язання з ЄСВ: чи можна скасувати?

3. Чи має ФОП право на податкову знижку щодо доходів,  одержаних від підприємницької діяльності?+

4. Чи має право декларант зазначити в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації активи, які знаходиться на території АР Крим та території, де проводиться АТО?

5. Чи має право декларант зазначити в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації активи, які знаходиться на території АР Крим та території, де проводиться АТО?

6. Чи потребує обов’язкового застосування РРО діяльність ветеринарних аптек та клінік, які надають ветеринарні послуги?

7. Який порядок та термін реєстрації програмного РРО?

 

Податкова звітність поштою

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що згідно з п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України,  податкова декларація, розрахунок, звіт  подається за вибором платника податків, в один із таких способів:

  • особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
  • надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
  • засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації в електронній формі, а податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі всіма платниками цього податку. У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків до складення нового договору має право подавати податкову звітність на паперових носіях або надіслати поштою.

Звертаємо увагу платників податків, що у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити  поштове відправлення на адресу відповідного податкового органу не пізніше ніж за 5-ть днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного у ст. 49 ПКУ.

Згідно з пп. 2 п. 42 Правил надання послуг поштового зв’язку затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, на поштовому відправленні зазначається поштова адреса в такій послідовності:

  • найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулку), номер будинку, квартири;
  • найменування населеного пункту, району, області;
  • поштовий індекс;
  • країна призначення.

Найменування відправника та адресата, їх поштові адреси на поштовому відправленні, бланку супровідної адреси, бланку поштового переказу пишуться чорнилом чи кульковою ручкою (крім червоного, жовтого та зеленого кольорів) або друкуються.

Внутрішні поштові відправлення з позначкою «Звіт» (листи та бандеролі з оголошеною цінністю, посилки) подаються для пересилання лише з описом вкладення, при цьому  бланк опису заповнюється відправником у 2-х примірниках.

Працівник поштового зв’язку має перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, а другий видається відправникові.

 

ФОП-пенсіонер помилково у звіті з ЄСВ визначив зобов’язання з ЄСВ:

чи можна скасувати?

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 2464, зокрема, фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Згідно з пп. 4 п. 2 розд. ІІІ Інструкції № 449, фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе ЄСВ за умови дотримання ними вимог, визначених ч. 4 ст. 4 Закону № 2464.

Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Пунктом 3 розд. III Порядку № 435 передбачено, що у разі самостійного визначення бази нарахування ЄСВ фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, які отримують пенсію за віком, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, формують та подають до контролюючих органів Звіт з ЄСВ самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.

Відповідно до п. 16 розд. II Порядку № 435 відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник.

Отже, суми самостійного визначення бази нарахування ЄСВ фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, і є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю, підлягають сплаті на загальних підставах та не підлягають скасуванню.

У разі несвоєчасної сплати самостійно визначеного зобов’язання такі особи несуть відповідальність відповідно до ст. 25 Закону № 2464.

 

Чи має ФОП право на податкову знижку щодо доходів,

одержаних від підприємницької діяльності?

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до законодавства платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати.

Перелік витрат, дозволених для включення до податкової знижки визначено у п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати.

Нагадуємо, заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (пп. 14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ). 

Звертаємо увагу, право на податкову знижку має фізична особа-підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати. 

Разом з тим фізична особа — підприємець, яка отримала дохід від підприємницької діяльності, не має права скористатись податковою знижкою щодо таких доходів. 

Для отримання податкової знижки платнику податку потрібно заповнити і подати декларацію про майновий стан і доходи до 31 грудня року, що настає за звітним. 

 

Чи має право декларант зазначити в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації активи, які знаходиться на території АР Крим та території, де проводиться АТО?

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що  відповідно до пункту 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Також територія проведення антитерористичної операції – це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014 (ст. 1 Закону України від 2 вересня 2014 року N 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції").

Таким чином, платник податків, який має на території АР Крим та Донбасі активи, визначені п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням належних активів за умови дотримання таким платником вимог п. 3 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу.

Одночасно зауважуємо, що не є об’єктами декларування активи фізичної особи – декларанта, які обліковуються (знаходяться) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою-агресором чи мають джерела походження з такої країни (п. 5 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу).

 

Харківські податківці відповідали на запитання про одноразове (спеціальне) добровільне декларування

У Головному управлінні ДПС у Харківській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія». Фахівці управління податкового адміністрування фізичних осіб роз’яснювали громадянам нюанси Податкової амністії.

Найбільша кількість запитань стосувалася перевірок даних, які  вказуються у декларації.

Наводимо деякі запитання та відповіді на них.

ЗАПИТАННЯ: Чи проводяться контролюючим органом перевірки одноразових (спеціальних) добровільних декларацій?                                      

ВІДПОВІДЬ: Відповідно до п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування, має право добровільно подати до контролюючого органу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому в Декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування.

Крім того, п. 13 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що податкова перевірка контролюючим органом не проводиться щодо джерела отримання декларантом чи фізичною особою, що підпадає під дію п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи або активи, передбачені п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Водночас, відповідно до п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ Декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку.

Так, Декларація підлягає у порядку, передбаченому підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, камеральній перевірці, яку контролюючий орган проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної Декларації (п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Метою проведення камеральної перевірки Декларації є виявлення арифметичних та логічних помилок.

Наразі розробляється Порядок проведення камеральних перевірок одноразових (спеціальних) добровільних декларацій.

 

ЗАПИТАННЯ: Чи необхідно фізичній особі здійснювати легалізацію документів, які надаються такою особою одночасно з поданням одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у разі якщо об’єкти декларування знаходяться за межами України?

ВІДПОВІДЬ: Відповідно до п. 1 ст. 13 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Отже, легалізації підлягають документи, які видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі.

Разом з тим, згідно з абзацом другим частини першої ст. 4 Закону України від 03 липня 2012 року № 5029-VI «Про засади державної мовної політики» (далі – Закон № 5029) визначено, що основи державної мовної політики визначаються Конституцією України, а порядок застосування мов в Україні – Законом № 5029.

Згідно зі ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Частиною другою ст. 6 Закону № 5029 визначено, що українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються Законом № 5029.

Статтею 11 Закону № 5029 встановлено, що основною мовою роботи, діловодства і документації органів державної влади та органів місцевого самоврядування є державна мова.

Згідно з п.п. 191.1.2 п. 191.1 ст. 191 Кодексу до повноважень (функцій) контролюючих органів відноситься, зокрема, контроль за своєчасністю подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Враховуючи викладене, фізична особа у разі декларування об’єктів, які знаходяться за межами України ,одночасно з поданням одноразової (спеціальної) добровільної декларації зобов’язана надати документи, які супроводжуються нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

 

Чи потребує обов’язкового застосування РРО діяльність ветеринарних аптек та клінік, які надають ветеринарні послуги?

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що згідно з п. 61 підрозд. 10 розд. XX ПКУ з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

• реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

• реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

• реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ветеринарну медицину» від 25.06.1992 року № 2498-XII ветеринарна аптека – заклад ветеринарної медицини – аптека, аптечний пункт, аптечний кіоск, що здійснюють обіг ветеринарних препаратів і надання консультацій з питань їх застосування;

заклад ветеринарної медицини – установа, підприємство, організація, де працює принаймні один лікар ветеринарної медицини, які засновані юридичною або фізичною особою (суб’єктом господарювання), що має кваліфікацію лікаря ветеринарної медицини та здійснює ветеринарну діяльність, у тому числі з ветеринарної практики, виробництва ветеринарних препаратів, роздрібної, оптової торгівлі ветеринарними препаратами, проведення дезінфекційних, дезінсекційних та дератизаційних робіт;

ветеринарна медицина – галузь науки та практичних знань про фізіологію і хвороби тварин, їх профілактику, діагностику та лікування, визначення безпечності продуктів тваринного, а на агропродовольчих ринках – і рослинного походження; діяльність, спрямована на збереження здоров’я і продуктивності тварин, запобігання їхнім хворобам та на захист людей від зоонозів і пріонних хвороб.

Таким чином, ветеринарні аптеки та заклади ветеринарної медицини (клініки) не здійснюють діяльності у сфері охорони здоров’я людей, отже вимоги щодо застосування РРО з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року на них не розповсюджуються.

 

Який порядок та термін реєстрації програмного РРО?

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (J/F 1316602) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій. У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО. Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

- у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

- не пізніше наступного робочого дня,  якщо реєстраційна заява за ф.№ 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь